Червоний список загрозливих видів
Друга гілка «біфуркації» ідеї Червоної книги - поява абсолютно нової форми інформації про рідкісних тварин у вигляді видання «Червоних списків загрозливих видів» (англ. IUCN Red List of Threatened Animals). Вони виходять також під егідою МСОП, але офіційно і практично не є варіантом Червоної книги, не аналогічні їй, хоч і близькі до цього. Такі списки опубліковані в 1988, 1990, 1994, 1996 і 1998 роках. Видання здійснюється Світовим центром моніторингу навколишнього середовища в Кембриджі (Великобританія) за участю більше тисячі членів Комісії з рідкісних видів МСОП.
Структурну основу нової системи утворюють два головні блоки: а) таксони, що знаходяться під загрозою зникнення і б) таксони низького ризику (LC).
Перший блок поділяється на три категорії:
- Таксони в критичному стані (CR)
- Таксони під загрозою зникнення (EN)
- Таксони в уразливості (VU)
По суті справи, ці три категорії і є основними, що попереджають про серйозність втрати представників таксону в недалекому майбутньому. Саме вони і складають основний масив таксонів, що занесені до червоні книги різного рангу.
Другий блок включає представників, що не відносяться ні до однієї з категорій першої групи, і складається з наступних категорій:
- Таксони, що залежать від ступеня і заходів охорони (CD)
- Таксони, близькі до переходу в групу загрозливих (NT)
- Таксони мінімального ризику (LC)
Окремими залишаються ще дві категорії, що не мають безпосереднього відношення до проблем охорони:
- Таксони, повністю зниклі (EX)
- Таксони, що збереглися тільки в неволі (EW)
Червона книга тварин МСОП, як і Червоні листи, не є юридичним (правовим) документом, а носить виключно рекомендаційний характер. Вона охоплює тваринний світ у глобальному масштабі і містить рекомендації з охорони, адресовані країнам і урядам, на території яких склалася для тварин загрозлива ситуація. Ці рекомендації неминуче, саме внаслідок глобальності масштабів, носять самий загальний, приблизний характер.
Тварини Червоної Книги
Червона Книга України
